Серед глобальних проблем розвитку української освіти слід виділити питання функціонування сільської школи. Так вже склалося історично, що в маленьких населених пунктах школа у всі часи була і є особливою. Останнім часом  все частіше освітні заклади в селі стикаються з комплексом проблем, які перш за все зумовлені низьким рівнем життя й зайнятості сільського населення, територіальною роздрібненістю населених пунктів та незадовільною демографічною ситуацією. Та навіть за таких умов не втрачається значимість сільських шкіл, бо для малих територіальних громад вони – символ майбутнього. Тож, коли постає питання їхнього закриття,непросто доводиться місцевим мешканцям, щоб хоч якось зберегти свій віддалений острівець знань. А закриється школа в селі, то й села на мапі вже не знайдеш. Правду кажуть старі люди, що село без школи, то як церква без хреста.Приміщення нашої школи побудоване в 1974 році.  Шкільний поріг тоді переступило  178 учнів. Середня наповнюваність у класах становила 22 учні. Це була восьмирічна школа. Світлі просторі, затишні класні кімнати були заповнені новими  на той час сучасними меблями та технічним оснащенням: графо проектори, кіноапарати, магнітофони, фільмоскопи, таблиці, муляжі, роздатковий, дидактичний матеріал. В 1993 році з ініціативи сільського голови з погодження з райдержадміністрацією школа І – ІІ ступенів стає середньою школою І – ІІІ ступенів, в якій навчалось 138 учнів. В 2000 році в школі нараховувалось 176 учнів. Та з часом в країні відбулися непередбачувані зміни: занепад економіки, нестабільна фінансова ситуація. Стали нерентабельними підприємства, установи, заклади. В нашому районному центрі працювали три великі переробні заводи: цукровий, спиртовий, маслозавод, І ще існувала сфера послуг. А на селі люди могли працювати  в колгоспах, радгоспах. Та з часом перестають працювати всі заводи, підприємства. Люди залишають постійне місце проживання в пошуках роботи у великих містах і за рубежем.  Тож у селі різко зменшується  число молодих сімей. А значить  зменшується і кількість дітей дошкільного та шкільного віку. В 2010 році  школярів стало – 95. В 2015 році село приєдналось  до Маловисківської об’єднаної територіальної громади.  В 2016 році в зв’язку із зменшенням контингенту  учнів(69 учнів), понижено ступінь закладу. Він став загальноосвітньою школою  І – ІІ ступенів.

Рятівним етапом для збереження  закладу у 2017 році в нашому селі стало об’єднання двох закладів Паліївської школи  та дошкільного закладу «Колобок» . Створився навчально – виховний комплекс «Загальноосвітня школа І – ІІ ступенів – дошкільний навчальний заклад»(НВК)

Сьогодні їй 46 років. Красива, велична будова в селі. Школа – це не тільки стіни. Насамперед, це – дух, пам’ять, традиції, наступність поколінь. Це – педагоги: і ті, хто щодня переступають поріг, сіючи зерна доброго, розумного і вічного і ті, кого вже немає сьогодні, але завжди живуть вони у пам’яті учнів, колег, і педагоги – пенсіонери, для яких найвища нагорода в житті – успіхи колишніх вихованців, їхні щирі слова подяки на традиційному вечорі зустрічі шкільних друзів, де впізнають вони один одного, незважаючи на сивину, за блиском завжди молодих людей.

 Освітній заклад вкомплектовано кваліфікованими кадрами. В ньому -  15 вчителів. За якісним складом  - 11 з них мають вищу фахову освіту, 4 – середню спеціальну фахову.

Як і всі школи України, так і ми з 2018 року розпочали з 1 класу працювати за новою Програмою Нової української школи. Цьому передувала складна і кропітка підготовча робота:

• необхідно створити навчальні середовища в кабінеті;
• забезпечити навчально – методичною літературою та посібниками;
• відповідними  меблями, обладнаннями;
• забезпечення оргтехнікою.

Та, насамперед, необхідно було вчителям початкових класів здобути відповідний багаж знань роботи  в нових умовах.  Всі успішно пройшли  курси, тренінги, віртуальні інтернет семінари, вебінари, онлайн -  навчання .  Значну роботу провели з батьками, господарниками, старостою села  по залученню коштів для облаштування кабінетів . Завдяки наполегливості, впертості, працелюбності, професійній компетентності маємо гарні результати. Це зовсім відмінна система роботи від попередньої методики проведення навчальних занять. Але є вже перші позитивні результати.

         Сучасний розвиток освітнього життя вимагає від вчительства постійного збагачення знань, розширення кругозору щодо перспектив   економічного, соціального, технічного розвитку. Цьому сприяють навчання по підвищенню кваліфікації освітян. В цьому році відмінно змінився підхід до питання навчання педагогів. Воно стало системним, цілеспрямованим, послідовним. Тепер кожного року вчителі проходять навчання. Вони мають право підвищувати свій професійний рівень у будь  якому закладі післядипломної освіти, який має  ліцензію на право їх проведення, або в Інтернет режимі. Урізноманітнились і форми проведення навчання: очні, очно – заочні, дистанційні. В цьому році, у зв’язку з епідеміологічною ситуацією майже 100% навчання відбулося дистанційно, в он лайн режимі. За п’ять років кожний вчитель повинен мати не менше 150 годин навчання, щоб пройти атестацію на відповідність посади, яку займає.

Для дітей 3 – 6 років доступна дошкільна освіта. Відповідно до Закону України «Про дошкільну освіту» в закладі завдання і зміст роботи визначені вимогами Базового компоненту дошкільної освіти в  Україні, програмою «дитина» та програмою «Впевнений старт». Виконання програмних вимог  в закладі здійснюється з урахуванням вікових та індивідуальних особливостей дітей, фізичного та психічного розвитку.

В закладі працює два вихователі: Соколова Галина Василівна – 1 ставка, освіта вища, фахова, закінчила Центральноукраїнський державний педагогічний університет імені Володимира Винниченка у 2018 році за спеціальністю дошкільна освіта, за ступенем  вищої освіти – магістр, спеціальність менеджмент, стаж роботи – 11 років;

Рахматова   Тетяна Олександрівна – 0, 5 ставки, освіта – середня спеціальна, закінчила Олександрійське педучилище у 1981 році за спеціальністю вихователь та музичний керівник дошкільного закладу, стаж роботи – 18 років.

Помічник вихователя – Бондаренко Мальвіна Валентинівна освіта – середня загальна, стаж роботи – 19 років. Згідно штатного розпису дошкільна установа укомплектована:;

- музичний керівник – 0.25 ставки;

- завідувач господарством – 0, 5 ставки;

- кухар – 1 ставка;

- оператор по пранню білизни – 0, 25 ставки;

- двірник – 0, 5 ставки.

Організаційно – методична робота спрямована на підвищення кваліфікації та професійної компетентності педагогів, розвиток їх творчого потенціалу, на досягнення позитивних результатів у вихованні, розвитку та навчанні дітей. Активну участь педпрацівники приймають у роботі шкільного методичного об’єднання вчителів початкових класів, міського методичного об’єднання вихователів дошкільних установ.

Всі методичні посібники, навчальні розробки, дидактичний матеріал розміщені в груповій кімнаті, доступні для використання вихователям та дітей. На належному рівні сформоване розвивальне середовище в груповому приміщенні та на подвір’ї дошкільної установи. Належним чином оформлені осередки дидактичним та наочним матеріалом, сучасними меблями, іграшками для організації ігрової діяльності. На подвір’ї наявні ігрові майданчики, пісочниця.

Вихователі планують та проводять роботу з дітьми за режимними моментами, включаючи ігрову, пізнавальну, трудову діяльність, спостереження, розваги..Протягом року влаштовують виставки дитячих робіт, тематичні виставки до свят. Вихователі проводять відкриті заняття для вчителів початкових класів та батьків.

Отож, рідна,просвіто, нехай тече голубим безмежжям щастя твоїх вихованців, хай врожайною буде твоя педагогічна нива, хай високо в небі, обнявшись із сонцем, пливе веселкою доля твоєї великої, дружної сім’ї.

Гімн

«Пісня про школу»

На пагорбі, серед степів довкола,

Як храм величний, чистий і святий,

Стоїть в селі моя любима школа,

Стежками оповита звідусіль.

Мая найкраща школа в цілім світі,

Серед степів в зеленому вінку,

Паліївська сільська моя просвіта,

Ти світиш нам подібно маяку.

Куди б не розійшлися ми по світу

Шукати щастя, долі в цій порі.

Ти частку серця залишаєш дітям

І ми для тебе вічні школярі.

Хай роки мчать немов баскі коні,

Хай сипле сніг на скроні сивину,

Та ми завжди з тобою рідна школо,

В печалі дні, в годиноньку ясну.

Написана в 1994 році.

Жорновою В.Б