Активну роль у підготовці сьогоднішніх школярів до реального суспільного самоврядування і формування в них готовності виконувати свій громадянський обов'язок покликане відіграти учнівське самоврядування загальноосвітньої середньої школи.

   Щоб учнівське самоврядування було діючим, воно повинно:

•     вирішувати проблеми розвитку діловитості, дбайливості, самостій­ності, відповідальності, задовольняти потреби учнів у самостійності, індивідуальній та колективній діяльності;

•     ставити учнів у позицію організаторів і виконавців прийнятих ними самостійних рішень;

•     активізувати самостійність і відповідальність учнів не тільки по лінії включення їх в управлінську діяльність, але й за рахунок ускладнення розв'язуваних ними завдань;

•     бути не тільки умовою, але й результатом діяльності;

•     підсилювати роль особистісного фактора в розвитку управлінської культури, цивільної відповідальності за свої дії, справи і вчинки. Усе це вимагає чіткого тлумачення і розуміння сутності учнівського    самоврядування, закономірностей розвитку і принципів організації ді­яльності, функцій суб'єкта та об'єкта самоврядування, знання мотивів участі школярів у діяльності самоврядування, способів формування спів­дружностей та ін.

Головний зміст самоврядування полягає в тому, що за його допомогою учасники шкільного життя мають можливість впливати на шкільну політику як участю у прийнятті рішень, якими керується адміністрація навчального закладу, так і за допомогою власної активності в управлінні внутрішньошкільними процесами. Самоврядування робить шкільне життя предметом творчості всіх її суб'єктів.

Учнівське самоврядування — це не орган управління школою як соціальним інститутом і не «дні самоврядування». Скільки б разів на рік учні не сиділи в директорському кріслі і не вели уроки замість або разом із учителем,— усе це не можна назвати реальним учнівським са­моврядуванням.

Учнівське самоврядування — це реальна участь школярів за допомогою своїх колективних і колегіальних органів у вирішенні завдань, що стоять перед школою. 

Керуючись вище сказаним, враховуючи особливості шкільного колективу, з метою активізації залучення учнів до усвідомленої і систематичної участі у вирішенні важливих питань життя школи вирішила обрати, як модель учнівського самоврядування, учнівський парламент.

За цією моделлю в Паліївській Філії "Гімназія - заклад дошкільної освіти"  вже тривалий час існує учнівський парламент зі своєю структурою, Статутом,  принципами, напрямками і функціями діяльності. Така організація учнівського самоврядування формує в учнів навички правової поведінки в суспільстві, дотримання моральних норм, сприяє становленню громадської позиції та вихованню національно-патріотичних почуттів, усвідомлення власної значущості, самоутвердження.

Створення системи учнівського самоврядування відбувалося поетапно: від опитування всіх учасників навчально-виховного процесу про необхідність самоврядування, його форми, малювання плакатів, листівок зі зверненням про створення органів учнівського самоврядування; розгляд даного питання на засіданні ради школи; створення органів учнівського самоврядування по класах, вибори загальношкільного самоврядування; визначення дієвих напрямків роботи. З класними керівниками та вихователями був проведений тренінг «Самоврядування у сучасній школі», на якому всі схилились до думки, що учнівське самоврядування в школі просто необхідне.

Виконавчим органом учнівського само­врядування у школі є парламент, покли­каний формувати у всіх учнів свідоме і відповідальне ставлення до всіх прав і обов'язків, визначених Правилами для учнів школи, Статутом школи, Законом України «Про загальну освіту»,  «Про молодіжні  та дитячі громадські організації».

Головним завданням учнівський парламент ставить собі допомогти педагогічному ко­лективу забезпечити:

•     глибоке засвоєння основних знань учня­ми школи;

•     зростання національної свідомості, ду­ховного розвитку учнів, виховання по­чуття патріотизму, відданості в служінні і Батьківщині;     

•     формування соціальної активності і професійної компетентності особистості;

•     організації самообслуговування, створення нормальних побутових умов;

•     виховання поваги до Конституції України, законодавства, державної мови; виконання Правил учня школи.

•     вивченням питання щодо покращен­ня навчально-виховного процесу в школі;

•     вивченням рейтингової оцінки з окремих предметів та окремих класів;

•     інформацією щодо перевантаження учнів домашніми завданнями;

•     визначенням кращих учнів школи, їх активної участі у шкільних та поза­шкільних заходах;

•     вивченням стану забезпеченості учнів підручниками.

•     вивченням межі вихованості учнів шко­ли;

•     інформацією про роботу комісії з про­філактики правопорушень серед непов­нолітніх;

       правилами для учнів школи;

•     внесенням пропозицій дирекції шко­ли щодо поліпшення право-виховної роботи.

•     участю у плануванні позанавчальної діяльності учнів;

•     створенням конкурсних комісій для визначення кращого митця різних жанрів:

•      інформацією про підготовку і проведення різних позакласних заходів;

•      організацією пошукової діяльності.

•      пропозиціями щодо проведення певних заходів, організації поїздок, зустрічей з цікавими людьми краю;

•      організацією виставки учнівських робіт, культпоходів до театрів, музеїв тощо;

•      організацією та проведенням екологічний, трудових акцій та акцій милосердя тощо.

    Міністри роботи з молодшими школярами беруть участь в організації позашкільних та виховних заходів для учнів початкової ланки в позаурочний час та на перервах.        

          Міністерство волонтерського руху бере активну участь в організації посильної допомоги людям похилого віку, ветеранам, інвалідам.

Можна відмітити активну роботу волонтерського руху, які не порушують традицій і кожного року відвідують людей похилого віку, ветеранів і надають їм посильну допомогу по господарству. На «відмінно» працюють міністерства культури та відпочинку, роботи з молодшими школярами, правопорядку. За ці роки  було підготовлено та проведено:

• свята Першого та Останнього дзвоників;

• концерти до Дня Учителя;

• дебати до дня боротьби зі СНІДом;

• поздоровлення до дня Святого Миколая;

• новорічні ранки, бал- маскарад.

- лінійки до днів пам'яті  Голодомору в Україні, до днів Соборності України, до дня виводу військ з Афганістану, до Дня пам'яті та примирення, до дня Чорнобильської трагедії, до Дня бою під Крутами, до Дня бібліотекаря та ін..

Проблема учнівського самоврядування потребує подальшого спеціального дослідження, яке б з урахуванням сучасної постановки завдань розвитку демократичних засад школи та значного фонду ще маловідомих архівних матеріалів дало б цілісну характеристику розвитку самоврядування. Набутий досвід дає можливість зробити висновок, що учнівське самоврядування являє собою соціально-педагогічне явище й одночасно є способом управлінської діяльності школярів зі складною структурою зв'язків і стосунків, засобом прилучення учнів до реального самоврядування громадян країни. Діяльність учнівського самоврядування повинна будуватися на чіткій педагогічній основі таким чином, щоб органи самоврядування мали реальні права й свободи визначення цілей, перспектив розвитку, прийняття та виконання рішень. Саме такий підхід диктується сьогодні умовами становлення правової держави, демократизацією української школи. У повсякденній роботі самоврядування учнів виявляється в плануванні діяльності їхнього колективу; організації цієї діяльності; в аналізі своєї праці; підбитті підсумків зробленого та прийнятті рішень. Учнівське самоврядування забезпечує комплексний виховний вплив на учнів шляхом їх залучення до усвідомленої й систематичної участі у вирішенні важливих питань життя класу та школи.