Виховна робота Паліївської Філії" Гімназія - заклад дошкільної освіти " комунального закладу " Маловисківський ліцей імені Г.М. Перебийноса" Маловисківської міської ради Кіровоградської області здійснюється відповідно до Законів України «Про

освіту», «Про загальну середню освіту», указу президента України «Про затвердження комплексних заходів щодо профілактики бездоглядності та правопорушення серед дітей, соціальної реабілітації» № 113 від 28.01.2000 р., «Про додаткові заходи щодо запобігання дитячої бездоглядності»,  наказу Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України від 31.10.2011 №1243, яким затверджено орієнтири виховання учнів 1-11 класів загальноосвітніх навчальних закладів України» з метою формування всебічно розвиненої людини – вищої цінності суспільства» та відповідно до плану роботи школи і спрямована на виховання всебічно розвинених, свідомих та фізично здорових громадян України.

Головною домінантою виховної роботи педагогічного колективу є формування в особистості ціннісного ставлення до навколишньої дійсності та самої себе, активної за формою та моральної за змістом життєвої позиції. Особлива увага приділяється соціальній адаптації учнів. Учнів знайомлять зі Статутом школи, вчать дотримуватись правил внутрішнього розпорядку. Класними керівниками аналізується виконання учнями статуту та правил внутрішнього розпорядку в ході проведення класних та позакласних заходів.

Виховна робота з учнями школи проводиться згідно Концепції національного виховання. Головною метою педагогічного колективу школи є передача учням соціального досвіду, багатства духовної культури народу, його національної ментальності, своєрідності світогляду і на цій основі формування особистісних рис громадянина України, які включають у себе національну самосвідомість, розвинену духовність, моральну, правову, екологічну культуру, розвиток індивідуальних здібностей і таланту.

Соціальна адаптація учнів, розуміння ними своїх прав та свідомого виконання обов’язків в значній мірі залежить від правильно організованого виховного процесу в школі.

Критерієм впливу школи на соціальну поведінку учнів є свідоме виконання учнями основних нормативних документів: Статуту школи, правил внутрішнього розпорядку, в яких визначені основні права та обов’язки учнів.

Робота з ознайомлення учнів з „Правилами для учнів” та контроль за їх дотриманням здійснюється педагогічним колективом та учнівською радою серед усього контингенту учнів з 5 по 9 класи, що включає в себе проведення місячників правових знань, брейн-рингів, зустрічей з працівниками правоохоронних органів тощо.

Відвідування учнями навчальних занять постійно контролюється класними керівниками та адміністрацією.

Кожен навчальний рік починається з вивчення чи повторення правил внутрішнього розпорядку, їх основних вимог. Ці правила вклеєні у щоденниках учнів. Посилаючись на словник, соціальна адаптація – процес і результат активного пристосування індивіда, групи до умов соціального середовища, до суспільних умов життя, що змінюються або що вже змінилися. Успішність соціальної адаптації залежить від характеристики середовища й суб’єкта.

В житті дитини проходить два періоди адаптації, є ще можливо третій, якщо дитина з сім’єю переїздить. Перший, коли дитина йде до школи. Якщо дитина відвідувала дитячий садок, то вона спокійно перенесе цю адаптацію; гірше, якщо до школи дитина не жила в колективі. І як дитина адаптується в колективі, більшою мірою залежить від навчального закладу, від першого вчителя.

Дуже добре, якщо під час навчання в початковій школі з дітьми працює один вчитель.

В нашій школі працюють досвідчені вчителі початкової ланки:  Хоменко К.Г., Ценцура Т.І., Панасенко В.О., Негара О.М. , які навчали не одне покоління дітей і завжди намагались полегшити для кожної дитини період адаптації і завжди з хвилюванням слідкують за переходом учнів з початкової школи до середньої.

Другий період пов’язаний з появою нового класного керівника, нових учителів, предметів, кабінетної системи навчання та ще й співпадає з віковими змінами – вступом дитини в підлітковий вік. Учневі доводиться вирішувати низку проблем психологічного й організаційного характеру, а саме:

1. Як розподілити час на період і для відпочинку, і для відвідування їдальні?

2. Як налагодити взаємини з учнями інших, зокрема старших класів?

3. Як впоратись із збільшенням кількості уроків, а отже, і домашніх завдань?

4. Як налагодити відносини з різними вчителями, пристосуватися до їхніх вимог, методів навчання, а, можливо, і темпераменту?

5. Як стати значимою людиною для класного керівника?

Додаються до цього можливі нерозв’язані проблеми, які тягнуться за дитиною з початкової школи, проблеми особистого характеру, відносин з однокласниками, пов’язані з навчанням, тощо. Усе це ускладнює співпрацю вихователів, батьків і класного керівника,  знижує її ефективність , часто зводячи нанівець важливі педагогічні зусилля. Але для учня і для учнівського колективу перехід у п’ятий клас може стати початком нового життя , нових успіхів, розкриття нових граней здібностей, прихованих ресурсів.

Крім того, діти – сироти та діти, позбавлені батьківського піклування, мають низький рівень сформованості соціальних навичок співіснування в суспільстві та зокрема в групі. Дослідження, які проводяться щороку при переході дітей до п’ятого класу, свідчать про підвищення показників рівня  тривожності, що в свою чергу спричиняє емоційний дискомфорт і, як наслідок, підвищення імпульсивності, неврівноваженості, конфліктності.

Взаємодія з учнями  здійснюється на основі особистісно-орієнтованого підходу, чому сприяє глибоке вивчення індивідуальних особливостей і якостей дитини.

Щорічно під час громадського огляду з охорони дитинства класними керівниками виявляються соціально незахищені учні, неблагополучні та функціонально неспроможні сім’ї.

На початку періоду переходу учнів до школи ІІ ступеня, класні керівники намагаються співпрацювати з батьками, учнями, першою учителькою. В нашій школі вчителі, які працюють в старших класах, відвідують уроки та позакласні заходи, які готують та проводять  разом із дітьми вчителі початкових класів.  Це дає можливість краще зрозуміти дітей, побачити їх активність під час уроків та проведення виховних заходів.

Діяльність педколективу школи щодо соціальної адаптації учнів є цілеспрямованою та плановою, як в  цілому в навчальному закладі , так і у кожного класного керівника .

До негативних тенденцій можна віднести послаблення батьківської уваги до адаптації дітей у суспільстві.

Інколи приходиться залучати різних спеціалістів до роботи із соціальної адаптації учнів. Класним керівникам потрібно поширювати застосування інноваційних форм виховного впливу на соціальну адаптацію.

Потрібно зазначити, що Модель виховного процесу нашої школи дозволяє заздалегідь прогнозувати перетворення, синтезування знань вихованців, їх умінь, природних здібностей та використання цих факторів під час вирішення виховних цілей. Необхідно підкреслити, що виховна система — це цілісний соціальний організм нашої школи.

Вона відображає суть виховання не як спеціально придуманої певної кількості заходів, а як спосіб життя колективу за певними законами, традиціями, з чітко визначеною структурою прав і обов'язків. Включення особистості в таку систему сприяє її розвиткові й вихованню у неї високих моральних якостей.

Отже, виховна система нашої школи — це комплекс виховних цілей, спільність людей, спосіб життя учнівського колективу, всі аспекти якого підлягають одній меті, забезпечуючи у процесі свого функціонування досягнення заданого результату.

Педагогічний колектив школи забезпечує високий рівень сформованості національної свідомості учнів, впроваджує різноманітні форми роботи, які сприяють відродженню народних традицій, культури українського народу. Цьому сприяють заходи:

    ■ години спілкування:

       «Українське лицарство: витоки, пріоритети, історична роль»;

       «Християнські свята в житті та побуті земляків»;

       «Права людини у традиціях українського народу»

   ■  конкурси:

       «Козацькому роду нема переводу»;

       «З козаків візьмемо приклад»

   ■  виховні заходи

«Андріївські вечорниці»;

Постійно діє комплекс «Моя Україна», до якого входять:

▪  кабінет української мови та літератури;

▪  кабінет історії (Україна -  держава);

▪  куточок національної символіки;

▪ участь у міських конкурсах знавців української мови.

            З метою сформованості міжособистісного спілкування для учнів школи проводяться тренінги:

 «Бути толерантним»;

 «Проблеми у спілкуванні»;

 «Конфлікти та шляхи їх вирішення».

Особлива увага надається проблемам організації змістовного відпочинку учнів, проведенню фізкультурно-оздоровчої роботи, формуванню культури здоров’я, позитивної мотивації на здоровий спосіб життя у дітей і підлітків, що сприяє зменшенню кількості скоєних учнями правопорушень, готовності дітей до навчання і праці. Особливою популярністю серед учнів школи користуються виступи шкільної агітбригади  «Ми - за здоровий спосіб життя», зустрічі з фахівцями Центру сім’ї та молоді, Служби у справах неповнолітніх.

З метою формування в учнів почуття відповідального ставлення до власного здоров’я у школі діє агітбригада «За здоровий спосіб життя». Її члени проводять для учнів різних вікових категорій тематичні заходи, присвячені Всесвітньому дню здоров’я, Всесвітньому дню без тютюну, Всесвітньому дню боротьби зі Снідом, організовують випуск газет, плакатів, листівок.

У школі діє Рада з питань профілактики правопорушень, членами якої є адміністрація школи, вчителі, батьки.

Основою сучасного виховного процесу є людина як найвища цінність. Головною тенденцією виховання стає формування системи ціннісного ставлення особистості до соціального і природного довкілля та самої себе.

       Метою виховання є формування морально-духовної життєво компетентної особистості, яка успішно самореалізується в соціумі як громадянин, сім’янин, професіонал. Виховна мета є спільною для всіх ланок системи виховання та є критерієм ефективності виховного процесу.

       Виховання здійснюють для ідентифікації вихованця із загально визначеними цінностями і якостями. Система цінностей і якостей особистості розвивається і виявляється через її власне ставлення. Поділяється на 6 якостей:

•      Ціннісне ставлення особистості до суспільства і держави (громадське, патріотичне);

•      Ціннісне ставлення до сім’ї, родини і людей (моральне виховання, родинне);

•      Ціннісне ставлення до природи (екологічне виховання);

•      Ціннісне ставлення до праці (трудове виховання);

•      Ціннісне ставлення до культури і мистецтва (художньо-естетичне виховання);

•      Ціннісне ставлення до себе (за здоровий спосіб життя);

•      Превентивне виховання;

•      Сприяння творчому розвитку особистості.

     Вказані якості складають певну систему. Кожна якість як важлива складова система, взаємопов’язана з іншими, їх гармонійне поєднання є запорукою ефективного виховного процесу.

                         План виховної роботи на 2020-2021 н.р.         

ОСНОВНІ ВИХОВНІ ЗАХОДИ НАВЧАЛЬНОГО РОКУ

                Проведення Тижнів знань безпеки життєдіяльності.

І. ЦІННІСНЕ СТАВЛЕННЯ ОСОБИСТОСТІ ДО СУСПІЛЬСТВА І ДЕРЖАВИ

Проявляється у патріотизмі, національній самосвідомості, правосві­домості, політичній культурі та культурі міжетнічних відносин. Це досягається завдяки виконанню положень  Національної доктрини розвитку освіти (Затверджена Указом Президента України від 17.04.2002 р. № 347/2002), Концепції громадянського виховання особистості в умовах розвитку української державності, Національної програми патріотичного виховання громадян, формування здорового способу життя, розвитку духовності та зміцнення моральних засад суспільства.

Це процес формування громадянськості як риси особистості, яка характеризується усвідомленням нею своїх прав   і обов`язків у ставленні до держави, народу, законів, норм життя, турботою про благополуччя своєї країни,   збереження людської цивілізації, конкретними діями відповідно до власних переконань і цінностей. Це формування світоглядної свідомості і ціннісних орієнтацій молоді, передача їй соціального досвіду, надбання попередніх поколінь.

Основні заходи, які спрямовані на реалізацію завдань ціннісного ставлення особистості до суспільства і держави:

ІІ. ЦІННІСНЕ СТАВЛЕННЯ ДО  ЛЮДЕЙ

Проявляється у моральній актив­ності особистості, прояві чуйності, чесності, правдивості, працелюб­ності, справедливості, гідності, милосердя, толерантності, совісті, терпимості до іншого, миролюбності, доброзичливості, готовності допомогти іншим, обов'язковості, добросовісності, ввічливості, делікатності, тактовності; вмінні працювати з іншими; здатності про­щати і просити пробачення, протистояти виявам несправедливості, жорстокості. Показник моральної вихованості особистості — це єдність моральної свідомості та поведінки, єдність слова і діла, наявність активної за формою та моральної за змістом життєвої позиції. Це досягається завдяки виконанню положень Концепції громадянського виховання особистості в умовах розвитку української державності; Національної програми патріотичного виховання громадян, формування здорового способу життя, розвитку духовності та зміцнення моральних засад суспільства.

Морально-етичне виховання передбачає оволодіння нормами і правилами моральної поведінки, формування почуттів і переконань, умінь та навичок, тобто спрямоване на формування моральної зрілості особистості.

    Завданням є сприяння усвідомлення учнями загальнолюдської і народної моралі, готовності жити й діяти за принципами

гуманізму.

    Основні заходи, які спрямовані на реалізацію завдань морально-етичного виховання:

ІІІ. ЦІННІСНЕ СТАВЛЕННЯ ДО ПРИРОДИ

Формується у процесі екологіч­ного виховання і виявляється у таких ознаках: усвідомленні функцій природи в житті людини, самоцінності природи; почутті особистої причетності до збереження природних багатств, відповідальності за них; здатності особистості гармонійно співіснувати з природою; критичній оцінці споживацько-утилітарного ставлення до при­роди, яке призводить до порушення природної рівноваги, появи екологічної кризи; вмінні протистояти проявам такого ставлення доступними способами; активній участі у практичних природоохо­ронних заходах: здійсненні природоохоронної діяльності з власної ініціативи; посильному екологічному просвітництві. Ціннісне став­лення до природи і сформована на його основі екологічна культура є обов'язковою умовою сталого розвитку суспільства, узгодження економічних, екологічних і соціальних чинників розвитку.

    Основні заходи, які спрямовані на реалізацію завдань ціннісного ставлення до природи:

ІV. ЦІННІСНЕ СТАВЛЕННЯ ДО МИСТЕЦТВА

Формується у процесі есте­тичного виховання і виявляється у відповідній ерудиції, широкому спектрі естетичних почуттів, діях і вчинках, пов'язаних з мистецт­вом. Особистість, якій властиве це ставлення, володіє системою елементарних мистецьких знань, адекватно сприймає художні твори, здатна збагнути та виразити власне ставлення до мистецтва, прагне та вміє здійснювати творчу діяльність у мистецькій сфері.

Естетичне виховання спрямоване на розвиток у зростаючої особистості широкого спектра почуттів — здатності збагнути та виразити власне ставлення до мистецтва. Важливим є сприймання об'єктів довкілля як естетичної цінності, ерудиція у галузі мистецтва (володіння системою елементарних мистецьких знань, понять, термінів, адекватне сприйняття художніх творів, творча діяльність в мистецькій сфері), власний погляд на світ, здатність радіти за інших як ознака духовної зрілості.

Основні заходи, які спрямовані на реалізацію завдань ціннісного ставлення до мистецтва:

V.  ЦІННІСНЕ СТАВЛЕННЯ ДО ПРАЦІ

Є важливою складовою змісту виховання особистості. Воно передбачає усвідомлення дітьми та учнівською молоддю соціальної значущості праці, розвинену потребу в трудовій активності, ініціативність, схильність до підпри­ємництва; розуміння економічних законів і проблем суспільства та засобів їх розв'язання, готовність до творчої діяльності, конку­рентоспроможності й самореалізації за умов ринкових відносин, сформованість працелюбності як базової якості особистості.

Трудове виховання є системою виховних впливів, мета яких полягає у морально-психологічній підготовці учнів до майбутньої професійної діяльності. Високий рівень її розвитку передбачає оволодіння особистістю загальними основами наукової організації праці, вмінням ставити мету, планувати її досягнення, організову­вати своє робоче місце, раціонально розподіляти сили і засоби досягнення бажаного результату, аналізувати процес і наслідки власних трудових зусиль, вносити необхідні корективи.

Основні заходи, які спрямовані на реалізацію завдань ціннісного ставлення до праці:

VІ. ЦІННІСНЕ СТАВЛЕННЯ ДО СЕБЕ

Передбачає сформованість у зростаючої особистості вміння цінувати себе як носія фізичних, духовно-душевних та соціальних сил. Воно є важливою умовою формування у дітей та учнівської молоді активної життєвої позиції.

Ціннісне ставлення до свого фізичного "Я" - це вміння особистості оцінювати свою зовнішність, тілобудову, поставу, розвиток рухових здібностей, фізичну витривалість, високу працездатність, функціональну спроможність, здатність відновлювати силу після фізичного навантаження, вольові риси, статеву належність, гігієнічні навички, корисні звички, стан свого здоров’я та турбуватися про безпеку власної життєдіяльності, здоровий спосіб життя, активний відпочинок.

Ціннісне ставлення до свого психічного "Я" передбачає вихованість у дітей та учнівської молоді культури пізнання власного внутрішнього світу -думок, переживань, станів, намірів, прагнень, цілей, життєвих перспектив, ідеалів, цінностей, ставлень. Важливо навчити зростаючу особистість сприймати себе такою, якою вона є, знати свої позитивні і негативні якості, сприяти формуванню з неї реалістичної Я-концепції, готовності та здатності до самовдосконалення, конструктивної самокритичності.

Ціннісне ставлення, до свого соціального "Я" виявляється у таких ознаках: здатності орієнтуватися та пристосовуватися до нових умов життя, конструктивно на них впливати; визначенні свого статусу в соціальній групі, налагодженні спільної праці з дорослими та однолітками; вмінні запобігати конфліктам, справедливому і шляхетному ставленні до інших людей.

Основні заходи, які спрямовані на реалізацію завдань ціннісного ставлення до себе: